Як правильно заготовляти корм?

Корми виготовлені з трав займають значне місце в раціоні жуйних тварин. Одна і та ж сама сировина, але заготовлена різними способами, буде мати різну кормову цінність та займатиме окреме місце в раціоні тварин. Скосивши та пров’яливши траву до певної вологості, можна виготовити сіно, сінаж чи силос.

В кормах, заготовлених з трав, що скошені в пізні фази розвитку, на 30-40% знижується поживна цінність, тому до питання «косити чи не косити» в правильні строки потрібно ставитись відповідально.

Незалежно від того який корм буде заготовлюватись, потрібно максимально зменшити час перебування скошеної трави на полі. Тому для скошування бобових та бобово-злакових травостосумішейслід застосовувати косарки-плющилки, що прискорює процес підв'ялення в два-три рази. Однак в нестабільну, дощову погоду плющення буде не ефективним - збільшуються втрати поживних речовин, вітамінів і мінеральних речовин за рахунок вимивання, тоді краще пров'ялювати у прокосах.

Сіно

Просушивши до вологості 18-20 відсотків трави отримаємо такий корм як сіно. Поживність якісного сіна в 1 кг від 0,40 до 0,60 корм. од. Цей корм по показнику кислотності підходить для рубцевої ферментації (звичайна технологія годівлі повинна підтримувати рН 6.2-67) та для такого важливого процесу як жування.

Сенаж в сеновязальной сетке

Якість сіна залежить від складу травостою, фази, в яку відбувається косіння, способу сушіння трави та умов зберігання. Просушену траву потрібно якнайшвидше зібрати.

Ефективним, а тому й популярним, способом зберігання та збирання сіна є пресування у круглі чи квадратні тюки. Пресоване сіно в тюках займає менший об’єм при транспортуванні та зберіганні. Обв’язка тюків в прес-підбирачах проводиться за допомогою шпагату та сітки.

При використовування шпагаті на обв’язку одного тюка витрачається близько 60 сек., сітки – 15 сек. Тому краще використовувати прес-підбирачі з в’язальним апаратом який підтримує використання сітки.

Сінаж

Cінаж – це корм, виготовлений з пров’ялених до вологості 50-55% трав. Кислотність сінажу (рН) в залежностівід виду трав складає5.0-5.5 (тобто ближче до нейтрального), він характеризуется високою поживною цінністю (0,35-0,42 корм. од., 38-65 г перетравного протеїна в 1 кг).

Заготовка качественного сенажа

Сінаж заготовляють як з багаторічних злакових травосумішей так і однорічних бобово-злакових. Перевагу надають бобовим и бобово-злаковим травам : люцерні, клеверу, еспарцету - та їх сумішам зі злаковими травами. В бобових травах на 50-100% більше перетравного протеїну та каротину. В господарставах доцільно створювати так званий «сінажний конвеєр», що дозволить на протязі всього періоду вегетації отримувати більш повноцінний корм та раціонально використовувати техніку та робочу силу.

Скошування повинно проводитись в певній фазі вегетації: бобові треба починати на початку бутонізації, щоб закінчити до початку цвітіння; злакові травосуміші треба починати в фазі виходу в трубку до початку колосіння.

Важливо притримуватись вологості 50-55% зеленої маси , яка є оптимальною для приготування сінажу, т.к. консервуючий фактор сінажу – це так звана «фізіологічна сухість середовища» та відсутність доступу повітря. При вологості 60% вже отримаємо не сінаж, а силос. Коли вологість нижче 45% збільшуються втрати листкової маси, якісно ущільнити масу дуже складно.

Різницю по виходу кормових одиниць між сінажем та силосом з зеленої маси можна порівняти на такому прикладі:

 

Урожайність зеленої маси 20 000 кг/га

Вихід корму кг/га

Кормова цінність 1 кг/к.од

Вихід к.од/га

Вихід силосу

14 000

0,20

2800

Вихід сінажу

10 000

0,37

3700

При заготівлі сінажу потрібно дуже чітко притримуватись технології заготівлі (вологість, рівномірна трамбовка , мінімальний час закладки ями). Заготовлюючи в ями чи кургани пров’ялену до вологості 50-55% траву досить складно втрамбувати в ями чи кургани, існує високий ризик перервати процес заготівлі через погоду. Тому, як правило, використовують силосування. Але існує технологія, яка дозволяє мінімізувати вплив на заготівлю людського фактору та погодних умов – це заготівля сінажу в рулонах, герметизованих за допомогою агростретч-плівки.

Заготівлю можна розділити на декілька підходів, цикл заготівлі від косіння до запакованого корму можливо провести за 1 день, не потрібна наявність тяжкої техніки для трамбівки та великої кількості людей залучених до процесу заготівлі.

Достатнього рівня трамбування досягають прес-підбирачем навіть без подрібнення маси, що підбирається. Корм в тюках зберігається без використання консервантів, втрати при заготівлі, зберіганні та (що дуже важливо) при згодовуванні мінімальні. Використовуючи якісний сінаж можливо знизити використання дорогих концентрованих кормів, що в свою чергу на 20-30% може понизити собівартість денного раціону.

Силос

Оптимальна волгість силосу з пров’ялених трав 60-65%. Кислотність силосу (рН) складає4.0-5.4 , вінмає поживну цінність не менше 0,2 корм. од. В силосі має міститись, в основному, молочна кислота а масляна повинна бути відсутньою.

Силос в агростретч-плёнке

Консервування силосу відбувається в анаеробних умовах, завдяки розмноженню в масі молочнокислих бактерій (на відміну від сінажу, де молочнокисле бродіння проходить дуже слабо). Ці бактерії використовують вуглеводи (цукор) та виробляють молочну кислоту, яка є консервантом.

Трави поділяють на легкосилосуємі і важкосилосуємі, але поділ цей умовний. Якщо в рослині вміст СР 30-45%, то навіть сировина, багата на білок з низьким вмістом цукру, добре силосується. Необхідно знати критичний вміст СР, для різних рослин, див табл.:

 

Фаза розвитку/ вміст сухої речовини%

Люцерна

до цвітіння     42%

цвітіння           38%

Конюшина

до цвітіння     39%

цвітіння           35%

Суміш бобових

цвітіння           32%

м/в стиглість   25%

Злакові трави

до цвітіння     33%

цвітіння           29%

Жито і пшениця

вихід в трубку 34%

колосіння         25%

Для зберігання енергетичної та протеїнової поживності силосу використовують мікробіологічні закваски які мають можливість сквашувати високобілкові трави з низьким вмістом цукру (люцерна, конюшина, …)

Важливим етапом заготівлі силосу є герметизація ями чи кургану. Для цього використовують силосну плівку: прозору товщиною 40 мкм. (виконує функцію герметизації) та чорно-білу 150 мкм. (виконує функцію захисту від впливу навколишнього середовища). Також (особливо, коли стан бокових стін бажає бути кращим) рекомендується використовувати для герметизації плівку по бокам силосної ями.

Силосна плівка (звісно при дотриманні технології під час всього процесу) допомагає знизити до мінімуму псування верхнього шару силосу, втрати якого можуть бути 30-50 см.

Яндекс.Метрика